Тетяна Чорновіл
Коло нірки влігся нишком
І чекає: вийде мишка,
Тут тій мишці зразу – кришка!
- Ко-Ко-Ко – кричить знадвору,
- Упустіть мене в комору:
Розберуся з житом скоро!
Киньте ще пшоно чи гречку,
А тоді просіть яєчко!
Кладіть мене, щоб смакувати
Розсоли всякі та салати.
І в суп, і в борщик я завжди
Приправа славна! Хоч куди!
Я на гілці народилось,
Білим цвітом розпустилось,
Літом сонцем зігрівалось,
У рясній росі вмивалось.
Кажуть, медом я налите!
Ой смачне! Ой соковите!
Хто взнав мої принади,
Рвав листя в маринади.
І порося печене
Не обійшлось без мене!
ПЕрші у салат і в юшку,
ЧЕпурні спіднички мають.
РИжика і говорушку
ЦІ гриби вам нагадають
Сестриці маленькі
На землю летіли
І білі пухкенькі
Горби натрусили.
Люди ковзАються всюди
І впавши, викрикують люди:
- Доки ця ковзанка буде?!!
Грався, ковзав на льоду.
- Упадеш! – усі казали.
Лід твердий, тож на біду
Я набив її чималу.
Закрутила, завертіла,
Аж до неба долетіла.
Вітром пхала в сніг глибокий
І щипала в ніс та щоки,
Реготіла та гикала,
Юрби люду налякала.
Хурделила, колотилась,
А тоді десь раптом ділась!
.
Використання матеріалів без згоди автора – заборонено.
Зв'язатися з автором можна за адресою: Адрес электронной почты защищен от спам-ботов. Для просмотра адреса в вашем браузере должен быть включен Javascript.