Вірші про весну для дошкільнят
Міні-енциклопедія. Домашні тварини.
Вірші про писанки для дітей 7-8 років
Вірші про зиму для дітей 7-8 років
Абетка-логопедка. Юлія турчина
Вірші про школу для дітей 7-8 років
Вірші про Великдень для дітей 5-6 років
Сонна Красуня. Уїльям Бедфорд

Саме пташки приносять на своїх крилах весну. Тому на цій сторінці разом з простими веселими віршиками про пташок поселилося весняне сонечко і тепло.

 

 

 

Тетяна Чорновіл

 

ОДУДИ

Пишно вбрані ОДУДИ –

Хлопці браві, хоч куди!

В лісі, в полі рано-вранці,

До роботи чи на танці

Завжди грають на дуду:

Оду-ду,  ду-ду,  ду-ду!..

 

 

ЛЕЛЕКИ

Зажурились мама й татко –

Не засне ЛЕЛЕЧЕНЯТКО.

Мама казку розказала,

Та дитяти не приспала.

Не заплющуються очі,

Бо дзьобастик їсти хоче!

– Зараз тато, каже ненька, –

Жабку принесе маленьку...

 

 

ГОРОБЧИК

Наш ГОРОБЧИК  Чив-Чив-Чив

Вчора ніжки промочив.

Захворів, мабуть, сьогодні,

Бо калюжі ще холодні.

 

 

ПТАШИНІ РОЗДУМИ

Довгошиї ГУСАКИ

Мокнуть в річці залюбки.

Каже ПІВЕНЬ: – Куд-Ку-Дак!

Чом же  я не вмію так?!

Хочеться хоч раз мені

Пропливти на глибині.

Обізвався КАЧУР-друг:

– Ти купи, Петрушо, круг,

Маску й ласти підбери –

ГУСАКАМ тим дзьоба втри!

 

 

НЕВДАЛА  ПОКУПКА

ГЛУХАР десь плеєра купив

Та й викинув на другий день.

Він, звісно, правильно зробив,

Бо зроду був глухим, як пень.

 

 

ЧАПЛЯ

Бродить ЧАПЛЯ – Чап-Чалап,

Не нагріє босих лап,

Бо в болоті коло річки

Загубила черевички

 

 

НЕПРИЄМНА ПРИГОДА

Жовтогруда СИНИЧКА,

Чепурна, невеличка,

Наклювалася сала...

Й раптом... свинкою стала...

 

 

КРАДЕНИЙ  КРАМ

Чорна ВОРОНА КРАм продавала

Свій товар рекламувала:

КРАни непогані! КАРтопля з грядки!

КАРтаті  КРАватки!

КАРамель! КРАсоля!

Зі складу і з поля

Оптом брала!

Не КРАла!  Не КРАла!!!

 

 

ШПАК

Не жучки і червячки,

А чужі черешеньки

Любить ШПАК клювати.

З”ївши ягоди смачні,

Тихо крадені пісні

Заведе співати.

 

 

КУМЕ, ДЕ ВИ?!!

Якось літом ДИКА КАЧКА

Каченяток навела,

З річки рака-неборака

Ще й за кума взяла!

Та й пірна щодня небога,

Щоб зробити все як слід:

Хоче кума дорогого

Запросити на обід.

 

 

СНІГУРІ

Святково вдягнуті пташки

Серед зими калину їли,

Свої новенькі сорочки

Червоним соком замастили.

 

А як холодні дні пройшли,

Пташки ті попрощались з нами

І в чистку сорочки здали,

Щоб вивести червоні плями.

 

 

ДАРМОВЕ ПРИГОЩАННЯ

СОРОКА білобока,

Господиня чорнощока

Столи накривала,

Гостей зазивала:

Ось чі-чі-чіпси для годиться,

Пече- че- ченя, че-че-чевиця,

Печи-чи-чиво до ча-ча-чаю!

Даром пригоща-ча-чаю!

 

 

ПАПУГА

В мене клітка – рідна хата,

В клітці все у мене є.

Навіть зернятка граната

Увійшли в меню моє.

 

Ще негарну звичку маю –

Страх дражнитися люблю,

Як не в настрої буваю,

Вас усіх перекривлю!

 

 

ЧОМУ ПІНГВІН НЕ ЛІТАЄ

Літати здумав раз ПІНГВІН,

Та важко впав у кучугуру.

Бо схуднути не хоче він –

Боїться зіпсувать фігуру.

 

 

ЗОЗУЛИНІ ЧЕРЕВИЧКИ

Як ЗОЗУЛЕНЬКА  кувала,

Щось у землю висівала.

В лісі, в полі, коло річки –

Скрізь розквітли... черевички

 

До зими, якщо поспіє,

Може й валянки посіє.

Ще посадить теплу шубу,

Рукавиці, шапку грубу!

 

І коли те все надіти,

В вирій можна й не летіти.

От зрадіють взимку люди,

Як вона кувати буде!

 

 

ДЕШЕВІ  ВИТРІШКИ

Бабуня СОВА -  вухата голова

Витрішки продавала,

Дешево віддавала:

Кліп- Кліп  -

гривня на хліб,

Луп- Луп  - дві давайте...

Та в чергу, в чергу ставайте!

 

 

ЛОВИСЯ, РИБКО

Ці товстоспині ПЕЛІКАНИ

Рибалки, кажуть, непогані,

Летять щоранку до ріки.

 

Коло дзьобів торбинки мають

І весь улов туди складають

На кожен день і на святки.

 

 

НЕПРОХАНА  ГОСТЯ

ГОРЛИЦЯ - вертуха,

Сива буркотуха

До ГОЛУБА прилетіла,

На дереві буркотіла

–  Наливку, наливку наливай!

–  Закуску, закуску подавай!!!

 

 

КУРЯЧА ШКОЛА

Що то? Що то за клубочки

Покотилися до КВОЧКИ?

 

То КУРЧАТА коло мами.

– Де була ти з малюками?

– Кво! Водила на уроки!

– Кво! Набралася мороки!

 

Вчила грядку розгрібати,

Черв”яків смачних дзьобати.

 

Бідні діти кво-кво-кволі –

Натомилися у школі!

 

 

ЖЕРТВА РОЗПРОДАЖУ

ПАВИЧ  знічев”я захотів

Убратись в шати прехороші,

Він на розпродаж полетів

І там скупився на всі гроші.

 

В обновках тих зайшов у двір,

Та й пір”я гордо розпускає,

А скромна ПАВА до сих пір

У дранті сірому блукає.

 

Зв’язатися з автором можна за адресою:  Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.