Колядки українською мовою для дітей 5-6 років
Вірші про Великдень для дітей 5-6 років
Вірші про маму для дітей 5-6 років
Вірші про дружбу для дітей 5-6 років
Міні-енциклопедія. Тварини, що не залягають у зимову сплячку.
Дитячі вірші про тварин і птахів зимою
Зимові казочки («365 історій на ніч»)
Фея Казок
Цікаві веселі оповідання про школярів та їхні пригоди

МАВП’ЯЧІ  МРІЇ

 

Зараз тих гороскопів розвелося хоч греблю гати! Так от, за одним із них ( китайським чи японським) наш клас усі поголовно мавпи. Ба ні! Брешу! Ще є один півень. Його навіщось раніше до школи віддали. Мабуть розум з нього так уже пер, що не могли далі терпіти. Ви можете здивуватися, але саме цей півень  Митя Горошко у нашому класі відмінник. А всі інші вчаться,  хто як може. Як любить говорити Тетяна Антонівна, наша класна керівничка учителька мови та літератури мавпи є мавпи. Тут ми з нею не згодні. Гороскопи не ми повигадували. І мавпа в них не найгірша тварина! Може краще було б, щоб вона опікувалася класом щурів чи драконів? У третьому он одні свині, та й то їм ніхто тим не цвікає! Зате наш клас дуже дружний, як мавп'яча  зграя. Свого півня також не ображаємо.

Нашу ж Тетяну Антонівну любимо за те, що вона велика вигадниця! Заставляє  писати твори на різноманітні теми, хоче розвинути нашу творчу фантазію. Добре, що в нас у  класі є крута Людка, яка має вдома комп‘ютера з інтернетом. Без Людки розвивати творчу фантазію було б важче. От приміром, на початку навчального року нам прийшлося писати твір на тему “Моя улюблена тварина”. Ми гуртом нагрянули до Людки додому, і вона кожному роздрукувала аркушик з інформацією про ту чи іншу звірину. Додавай тільки від себе декілька речень про  любов до отриманого звіра і твір готовий! Правда, хто догадався принести Людці шоколадку, чи, на крайній випадок, жуйку, тому дістався кращий звір, а вже іншим усякий непотріб на зразок козла-муфлона, опосума чи скунса. Тетяна Антонівна дивом дивувалася потім, як це ми змогли полюбити тварин, яких раніше в очі не бачили! А Петю Суходольського навіть назвала безстрашним, за те, що він  любить гадюку. Хоч  то не Петя любить змій, а крута Людка недолюблює Петю, бо підсунула найгіршого аркуша. Тільки півень Митя Горошко не ходив до Людки, а писав твір про якогось свого паршивого кота.

Минулої п’ятниці Тетяна Антонівна зайшла до класу на урок літератури з загадковим виразом обличчя, і всім стало зрозуміло, що знову будемо писати твір. Справді, вчителька почала здалеку про прекрасні мрії і про те, що всі професії важливі.

  Завтра будемо писати твір на тему “Ким я мрію стати”. Пропоную подумати вдома над тим, про що будете писати. Головне не кількість речень, а важливість вашої мрії – закінчила Тетяна Антонівна.

Ми вийшли з школи після уроків і обступили нашу круту. Навіть Митя Горошко переминався з ноги на ногу неподалік. Та Людка засмутила, що в інтернеті про мрії нічого немає.

              – Напишу, що мрію наїстися котлет, тому хочу стати свинарем! – гордо виголосив товстий Руслан на прізвисько Пончик.

     Краще вже директором птахофабрики, – задумливо мовив практичний Гена Сандлер, а  Руслан зазначив, що свинячі котлети таки кращі за курячі.

                Знявся гамір. Говорили всі разом, але путнього нічого нікому не приходило в голову.

                – Подивлюсь я ще раз у комп’ютері, – манірно закотила очі Людка, – але нічого не обіцяю...

               На другий день всі поприходили до школи раненько. Твір про мрію не виходив з голови. Тільки крутої не було. Аж ось влетіла засапана в клас та заволала, кидаючи портфеля на парту:

                – Людоньки! Що я знайшла в Інтернеті! Гороскоп друїдів!!!

                І потрясла над головою роздрукованим аркушем. Від Людки чекали не того, та все ж зацікавлено підходили і читали дивний гороскоп. Виявляється, ми всі – дерева. Ясен, кипарис, яблуня, горішник... Не клас, а цілий шкільний сквер. Всіма деревами опікуються  могутні та мудрі друїди. А найголовніший друїд – і взагалі маг та чарівник.

                  – Я вирішила у творі мріяти стати друїдшею...– змовницьки затараторила Людка, – Тільки цур,           за мною не повторяти!

     Краще б вона цього не говорила... Мрії були описані без проблем, і ми з нетерпінням чекали, коли ж Тетяна Антонівна перевірить наші твори. Через декілька днів учителька  зайшла до класу і бухнула пачкою зошитів з творами об стіл.

       Всі отримали незадовільні оцінки, – роздратовано докоряла вона, – бо написали про одне й те ж    хочуть бути друїдами. Ви не друїди, ви – мавпи, бо мавпуєте одне за одним усякі дурниці. А від тебе, Митю, я не чекала мрії про головного друїда. Я думала, що маю в класі відмінника, а виявляється, бачу перед собою – найголовнішу мавпу.

      . Любитель котлет Руслан Пончик стусонув головного друїда у плече і показав великого пальця. Маг та чарівник широко посміхнувся.

– І чого тільки тобі так весело?! –  з досадою знизала плечима Тетяна Антонівна. Вона не розуміла радості півня, якого щойно прийняли до мавп’ячої зграї.