Вход


Вы можете восстановить пароль либо зарегистрироваться если еще не проходили регистрацию.
Или ввойдите через
Нас уже:
1
7
9
7
3

Дитячий обман. Як з цим боротися?


 
Правда і брехня тісно переплетені в нашому житті. Зазвичай ми, дорослі, прекрасно усвідомлюємо, навіщо перекручуємо або замовчуємо певні факти. А діти? Що їх спонукає придумувати неправдоподібні історії? 
 
Пропонуємо розглянути причини дитячого обману у різні вікові періоди.
 

Діти 2-4 років

Спілкуючись із дітьми цього віку, мабуть, неодноразово доводилось чути щось на зразок:
- Мама, я сьогодні розповів всім дітям в садку, що ми були в Африці. 
- Але ти ж там не був ... 
- Але коли-небудь ми ж все одно туди поїдемо, правда? 
 
Це можна пояснити тим, що в маленьких дітей надзвичайно розвинена уява. Часом діти з великими труднощами відрізняють дійсне від вигаданого і тому часто фантастичні історії перетворюються на мрію, «матеріалізовану» дитячою свідомістю. 
 
Приносячи із дитячого садка вподобані іграшки, діти часто стверджують, що вихователька дозволила взяти їх додому. Насправді, малюк дуже хоче мати цю іграшку і переконаний, що має право взяти її додому. 
 
Що ж робити у подібних випадках? 
 
Для початку хочеться зазначити, що у цьому віці малюки не розрізняють понять «правда» та «брехня».Тому карати їх за подібні вчинки, навіть у випадку, якщо вони говорять неправду, буде нерозумно і шкідливо. Батькам потрібно терпляче пояснювати дітям те, що не завжди їхні бажання можна виконати. Але ці пояснення не повинні бути у формі довгих лекцій, які дитині у цьому віці важко  усвідомити і, з яких малюк  винесе тільки те, що він неслухняний. Це навпаки може підштовхнути ваше чадо до рішення в подальшому  приховувати свої вчинки, які становлять для нього небезпеку. Батькам не слід шкодувати часу на пояснення різниці між бажанням і дійсністю і тоді дитина швидко навчиться відрізняти реальність від вигадки. 
 

Дошкільнята

Діти цього віку фантазують, розповідають різні небилиці, плутаються і не можуть відокремити правду від вигадки, приймають бажане за дійсне. За подібні речі дитину не варто  карати. Навпаки ці фантазії потрібно спрямувати у правильне русло (це може сприяти розвитку творчого мислення). 
 
Ще одна причина дитячого обману – це привернення до себе уваги. Діти 4-6 років намагаються отримати емоційну оцінку дорослого – схвалення, похвалу. Необхідність у цій оцінці така велика, що вони часто приписують собі різного роду позитивні якості. Так, наприклад, хлопчик-боягуз говорить про себе: «Я пішов у ліс на полювання – бачу тигр. Я його спіймав і відправив до зоопарку. Я сміливий, правда?»  Це, здавалось би, лише фантазія-вихваляння, але за їх допомогою дитина сподівається підвищити думку про себе в очах батьків, та й у своїх власних. 
 
Такі вигадки можуть народжуватися й з батьківського марнославства – малюки інколи не в силах виправдати надії батьків починають  придумувати для себе перемоги й досягнення, або роздмухувати існуючі, і озвучувати ці "казки" батькам, сподіваючись, що вони будуть задоволені. Такий маленький хвастун просто недохвалений, невпевнений у собі й у тім, що батьки його люблять"просто так", а не за ті або інші успіхи. 
 
Що ж робити у подібних випадках? 
 
Найперше – не потрібно карати дитину за подібні фантазії. Спробуйте пояснити, що ви любити її такою, якою вона  є. Та якщо ж ви все-таки вирішили покарати малюка за якусь провину, то, по-перше, переконайтеся, що знаєте справжню причину проступку, і по-друге, дитина повинна розуміти  за що покарана. 
 
 

Молодший шкільний вік

У зв’язку з розвитком дитячої уяви, збільшується кількість бажань, здійснення яких випереджає можливості науки. В дітей з’являється здатність до рефлексії, обман стає вже більш усвідомленим. Віртуозним обманом діти привертають до себе увагу, для того щоб здатися кращими. Щоб не допустити подібних речей варто приділяти дітям увагу, розмовляти – одним словом робити все, щоб ваші маленькі чада не вважали себе забутими і непотрібними.
 

Підлітковий вік

Діти в цьому віці починають шукати способи прояву своєї незалежності. Батькам часто здається, що вони як і раніше легко можуть «читати» думки своєї дитини. Насправді ж, їм рідко вдається дізнатися про дитячі «секрети і таємниці», якщо вони самі не хочуть цього. Чим старшою стає дитина, тим більш агресивно вона буде ставитися до спроб вторгнення в своє особисте життя з боку батьків. Спроби «видавлювання» з дитини інформації, з якою та не хоче ділитися, можуть призвести до того, що вона стане обманювати ще більш винахідливо, з простою метою: щоб від неї «відстали». 
Підлітки можуть дуже переконливо і правдиво обманювати. Вони маскують міміку обличчя і ретельно підбирають інтонацію, щоб зробити свою розповідь більш переконливою. 
Діти починають розуміти, що обман можна використовувати для досягнення своїх цілей. Підлітки-брехуни, як професійні політики, точно знають чого від них чекають співрозмовники, і не соромляться потурати їх бажанням. Вони не замислюються про наслідки обману, оскільки переконані, що в разі чого, зможуть врятуватися брехнею знову. 
Причини неправди дітей середнього й старшого віку менш безневинні. 
Частою причиною брехні стає батьківська зверхопіка. Також підлітки брешуть батькам тому, що хочуть їм і самим собі довести свою самостійність. Перша сигарета, перший поцілунок, перша вечірка з легкими наркотиками... Навряд чи дитина розповість про це батькам. "Де ти була так довго?" "Мама, ми від дня народження подруги виїхали о дев'ятій  вечора, але машина її батька потрапила у пробку..." Насправді ж ми прекрасно розуміємо, що  вечірка тривала до півночі, однак розповісти про це дитину не змусить ніхто й ніщо. І справа не стільки в самому остраху покарання ( як у маленьких дітей), скільки в тім, що системи цінностей підлітка й дорослого дуже різні. Підліток не вважає, що його провина заслуговує настільки серйозного покарання, яке можуть визначити за зроблене батьки. Тим більше, що підліток щиро вірить у свою правоту, і в те, що батьки, які думають по-іншому, не праві. Обман підлітка - це спроба захиститися від нав'язування йому "дорослого" світогляду, або ж навпаки - бажання піти на компроміс із дорослим, щоб позбутися від надмірного тиску. "Я прикинуся таким, як ви, зроблю вигляд, що я такий, яким ви хочете мене бачити. Мені так буде легше жити. Але, насправді, я інший - і правий у тім, що хочу бути саме таким". Підліток хоче «задовольнити» вимоги батьків – це часто-густо стає  причиною підліткового обману. 
 
Що ж робити у подібних випадках? 
 
Батькам, що зіштовхнулися з обманом своїх підростаючих нащадків, насамперед можна порадити згадати себе в їхньому віці... Напевно вони поводилися схоже. Варто змиритися з тим, що жодна дитина ніколи не буде говорити батькам всієї правди, і постаратися, щоб підліток  якомога швидше й у найбільшому обсязі засвоїв, що дійсно важливо й на сьогоднішній день  небезпечно в цьому житті. Справа батьків - бути наставниками, помічниками, старшими товаришами, але ніяк не тюремниками й не катами, якщо вони, звичайно, не хочуть втратитися найголовнішого - любові своїх дітей.
Створіть у сім'ї таку атмосферу, в якій дитині буде ЦІКАВО, СПОКІЙНО і ЗРУЧНО. Розмовляйте з нею частіше, допомагайте розбиратися в складних ситуаціях, причому намагайтеся, щоб до вирішення обговорюваної ситуації вона прийшла з вашою допомогою, але «самостійно». Для цього потрібно створити умови, щоб дитина довіряла вам, щоб вона була абсолютно впевненою в тому, що ви не зачепите її самолюбства і не примусите пошкодувати про повідані секрети. 
 
Як бачимо, у різні вікові періоди причини дитячого обману змінюються, та незважаючи на це, найдієвішим засобом боротьби із неправдою  є батьківська любов та розуміння. Адже діти постійно шукають і навіть баряться за позитивне ставлення до себе, бо позитивне ставлення до дитини – це основа її психологічного виживання.
 
Автор Мирослава Сульдіна
 

Добавлять комментарии могут только авторизованные пользователи. Вы можете зарегистрироваться, войти на сайт вверху, либо авторизоваться, используя свой аккаунт в социальных сетях:

Войти через loginza

Комментарии

К данной статье пока не добавили комментариев. Будьте первым!