Наталя Забіла
СОРОКА-БІЛОБОКА
У сороки-
білобоки
п'ять малят-сороченят.
Усі чисто
хочуть їсти.
Треба всім їм дати лад.
От сорока-
білобока
поскакала на поріг
і до хати
працювати
поскликала діток всіх.
Цей, здоровий,
носить дрова,
той, швидкий, пшоно товче.
Третій в чашку
цідить бражку,
а малий млинці пече.
тільки п'ятий
хоче спати,
помагати не біжить,—
у садочку
в холодочку
ліг на травці та й лежить.
У сороки-
білобоки
все вже зроблено як слід.
Вся родина
й господиня
посідали за обід.
Ті — до кашки,
ці — до бражки,
ще й млинців по п'ять, по шість.
А ледаче
хай поплаче! —
Хто не робить, той не їсть.
Як почув це братик п'ятий,—
не схотів на травці спати,
аж підскочив:— Як це так?!
Ви — в господі,
я — в городі,
до роботи й я мастак!
Ось він поле
бараболю
й обгортає залюбки,
до городу
носить воду,
поливає огірки.
Ще й на вишню
на найвищу
лізе ягідок нарвать.
Вже й приносить
вишень досить,
щоб усіх почастувать.
І сорока-
білобока
не нахвалиться сама:
— В мене діти
працьовиті,
зовсім ледарів нема!
Марія Пригара
ГОРОБЧИК-РОЗБИШАКА
Жив горобчик у садку,
Гарно жив!
Знав він пісеньку таку:
— Чив! Чив!
Мав він шестеро братів,
Забіяк,
Але всіх по черзі бив,
Та ще й як!
Мама плакала весь час:
— Як це так?
Не бувало ще у нас
Розбишак!
А синочок їй кричить:
— Цінь-цвірінь!
Ти покинь мене учить,
Ти покинь!
А як тато прилітав
До синів,
Він синочкові давав
Стусанів.
— Обскубуть тобі чубок,
Обскубуть!
Ой, не будь таким, синок,
Ой, не будь!
А синок йому на злість:
— Не лякай!
Ось як виросту колись,
Ось нехай!
Олег Орач
ДРУЖНА СІМЕЙКА
На березі Дніпра хатка стоїть.
У хатці живе Дід-Бородід, довжелезні вуса,
З дідом живе Баба-Кульбаба, сивенька бабуся.
У баби є Котик-Жовтик пухнастий животик.
У котика є сіра Кішка-Мищоїжка.
У кішки є сіре Кошеня-Нявченя.
У кошеняти є друг – Жайвір-Уврожайвір.
У жайвора теж є друг –
Золотий У Небі Круг.
На порозі пес –
рудий весь,
песика звуть Рудиком,
хвіст у нього бубликом.
Дід-Бородід, довжелезні вуса, в річці рибку ловить.
Баба-Кульбаба з риби юшечку варить.
Котик-Жовтик з дідом сидить у човні –
пильнує: клює чи ні?
Кішка-Мишоїжка мишей ловить.
Кошеня-Нявченя біля неї і собі мишкувати
нявнявчається.
Жайвір-Урожайвір пісню співає – дощик накликає.
Золотий У Небі Круг райдугу напинає.
А Рудик сидить собі на порозі –
дивиться, чи не йде хто по дорозі,
хвостиком знічев’я виляє,
усі на роботу – нема на кого і гавкнути.
А коли так, то й він без діла не сидітиме – поріг стерегтиме: «Гав! Гав!»