Нас уже:
1
8
0
9
6

Вхід


Вы можете восстановить пароль либо зарегистрироваться если еще не проходили регистрацию.
Або увійдіть через
 

Оповідання про осінь


Тетяна Чорновіл

 

ПІСЕНЬКА ДЛЯ ОСЕНІ

 

            До Чарівного лісу прийшла Осінь. Усі лісові мешканці були страшенно зайняті своїми літніми справами, тому прибулу мандрівницю ніхто й не помітив.  Осінь страшенно образилася за таку неповагу і залилася рясними сльозами. Плакала вона не перестаючи день при дні, і ніяк не можна було втішити ревулю. У Чарівному лісі стало вогко та незатишно.

-          Майстре-На-Всі-Руки, чи не міг би ти на деякий час стати Піснярем і скласти гарну пісеньку для Осені – запитала Маленька Фея,   може вона зрадіє та перестане плакати.

-          Чом би й ні! Спробую – погодився гномик і зразу ж узявся до роботи.

            Але осінні сльози заважали Майстру працювати. Пісенька не виходила. Тим часом осінь розплакалася ще сильніше. Фея з гномами не знали що й робити.

            Раптом на галявину вибіг колючий Їжачок. Він саме робив заготівлі на зиму, і плач Осені його неабияк стурбував.

-          Пух-пух, – запухкотів Їжачок,   візьміть яблучок, для тієї, що плаче, нехай потішиться.

Яблука були  запашні, червонобокі. Та Осінь не вмовкала.

-          Дз-з-з, – задзижчав метушливий Джміль. Він насилу притягнув розкішного букета з пізньоцвіту, деревію та материнки.

Від квітучих пахощів Осінь тричі чхнула і зарюмсала далі.

Над галявиною пролітав саме журавель, готуючись до польоту в Вирій.

-          Кру-кру, – послав він Осені небесний привіт і кинув гілочку лілового вересу.

-          Коли ти вже так любиш плакати,   обізвалася сива Зозуля,   то візьми від мене Зозулиних Слізок. А мені треба поспішати, адже ключі від Вирію у мене. Боюся, щоб Журавель під дверима не стояв.

Вона вигукнула прощальне „ку-ку” і подарувала Осені зеленувато – жовту квітку зозулинцю.

Кожен, хто бачив, як плаче бідна Осінь, хотів якось допомогти їй.

-          Рох,   втрутився Дикий Кабан,   може вона їсти хоче? Візьміть ягідок та пригостіть гостю. Він поклав Осені під ноги шипшини, горобини та глоду і подибав збирати смачне коріння.

Навіть круторогий Баранець спустився з полонини, щоб принести для плакси цяцьку – золотого дзвіночка на шовковому шнурку.

-          Дурненький, навіщо ж Осені дзвіночок? – посміхнулася Маленька Фея.

-          Бе – бе, – заперечив Баранець, поскубуючи травичку.

Та раптом Осінь перестала схлипувати. Вона задумливо дзенькнула дзвіночком, надкусила рум’яне яблуко і стала плести розкішного вінка з принесених їй дарунків. Маленька Фея вражено замовкла.

-          Придумав! – вигукнув Майстер-На-Всі-Руки.   У пісеньку, як у вінок, треба вплести слова – вітання всіх тих, хто приходив утішати Осінь. Ось так:

 

Пригожих днів не стало,

Де ж літечко дзвінке?

На землю покривало

Насипалось пухке.

 

Зозуля відлітає,

Прощальне шле „Ку – ку”,

І листячко кружляє

В осінньому танку.

 

Пора, дощами вмита,

Ми любимо тебе,

Та дай ще трохи літа,

Дай небо голубе.

 

Маленька Фея Заспівала пісеньку  чарівним голосом і Осінь посміхнулася. Вона наділа сплетений вінок, насипала первачкам у ранці червонобоких яблук і задзвонила у дзвіночок:

-          Пора на уроки!

Та й пішла собі Чарівним лісом, щедро роздаючи всім теплі дні бабиного літа.

А Фея з гномами вирішили влаштувати СВЯТО ВЕСЕЛОЇ ОСЕНІ.

Майстер- На- Всі-Руки зробився пекарем і змайстрував смачного пирога з яблуками, яких ще так багато лишилося. Маленька Фея дістала суничне варення. Ласун радо наливав у чашки запашного липового чаю, як за кущем неподалік хруснула гілка. Гномики насторожилися:

-          Хто б це міг бути?..

-          Веселунчику, будь такий ласкавий, віднеси Злій Чаклунці шматок пирога, вона також полюбляє смачненьке, а зготувати не вміє,   мовила добра Маленька Фея.

  Дякую,   чемно сказала голодна відьма з- за куща і ласо облизалася.

           


Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі. Ви можете зареєструватись, увійти на сайт вгорі, або увійти за допомогою соціальних мереж:

Войти через loginza

Коментарі

До даної статті поки немає коментарів. Станьте першим!