Учителі! Поверніться!!!
Вірші про писанки для дітей 5-6 років
Посівалки для дітей 9-10 років
Вірші про дружбу для дітей 2-4 років
Звірята так злякалися, що всі поховалися!
Вірші про школу для дітей 5-6 років
Вірші про зиму для дітей 9-10 років
Абетка-логопедка. Юлія турчина
Збірка дитячих віршів про казкову пору року – зиму!

Зима

На санчатах

Я лечу, лечу, лечу —
Накатаюсь досхочу.
Все униз, униз, униз —
Мимо сосен і беріз.
Я веду, веду, веду —
Саночки на поводу,
Бо з гори санки летять,
А на гору — не хотять...
(Грицько Бойко)

Снежинки

Погодився

Сьогодні надворі
Така хуртовина,
Що, певно, до школи
Не підеш ти, сину!
Ну що ж, так і бути, —
Петрусь промовляє, —
Тоді я, матусю, піду погуляю.
(Борис Слюсар)

Снежинки

Срібні дерева

Срібні дерева, срібне гілля,
Сріблом пухнастим вкрита земля.
Срібні у синьому небі хмарки,
В срібних заметах срібні стежки.
Срібний-пресрібний ліс приберіг
Білочці срібній-срібний горіх.
(Леонід Первомайський)

Снежинки

Сніжинка і краплинка

В віконце крізь щілинку
Сніжинка залетіла.
Галинка ту сніжинку
Намалювать схотіла.
Поки папір шукала, —
Сніжиночки не стало;
Лишилася краплинка:
— Малюй мене, Галинко!
(Вадим Бойко)

Снежинки

Зимонька

Зимонько, голубонько
В білім кожушку,
Любимо ми бігати
По твоїм сніжку.
Всім рум’яниш личенька
Ти о цій порі
І ладнаєш ковзанки
В нашому дворі.
( Л. Забашта)

Снежинки

Ой зима, зима, зима.
Веселіш пори нема!
Гірка, сани, гомін, сміх.
Синій вечір, білий сніг.
Дітлахи на ковзанах —
Скільки радості в очах!
(Петрусь Бровка)

Снежинки

Я зими дитинка, Красуня Сніжинка.
Морозець — то мій татусь,
Дід Мороз — то мій дідусь.
Колисала мене Віхола,
А Зима на щічки дихала.
І тому така я гожа,
На Матінку-Зиму схожа.

Снежинки

Сніг

Санки Сніг вкриває всі шляхи,
Йому раді дітлахи,
Чується веселий сміх,
Ой, який пухнастий сніг!
Треба гору збудувати,
Покататися встигати,
Цілий день така турбота -
У малят кипить робота.

Снежинки

Білі мухи налетіли,
все подвір’я стало білим,
Не злічити білих мух,
що летять, неначе пух.
Галю, Петрику, Кіндрате,
годі, ледарі, вам спати!
І побігли до санчат
Галя, Петрик і Кідрат,
а санчата їм усім
змайстрував старий Максим,
(Максим Рильський)

Снежинки

Зима прийшла

Мороз з зимою посварились:
- «Ми з тобою забарились!».
І мерщій вже працювати -
Землю снігом укривати.
Вкрили поле, ліс, садок,
Для ковзанів тут є льодок
І горбки є для санчат -
Всі розваги для малят.
(Олена Ерато)

Снежинки

Гості

Ось зима вже землю вкрила,
До себе в гості запросила
Завірюху й заметіль,
Вони злетілись звідусіль,
І мороз не запізнився -
Іще звечора з'явився,
І всі добре знаєм ми:
Це справжні друзі у зими.
(Олена Ерато)

Снежинки

Чарівник

Цілу ніч мороз малює,
Візерунками дивує,
Ніби казку розказав,
Тут її намалював
І природа милувалась,
Тут вночі, мов диво сталось.
Яскраво ж так малюнки сяють,
Він - чарівник, всі добре знають.
(Олена Ерато)

Снежинки

Заметіль

Вітер віє звідусіль
І кружляє заметіль,
Білим снігом все вкриває,
Під кожен кущик заглядає,
Засипає всі шляхи,
Сховались звірі і птахи,
А вона сильніш кружляє,
Свої пісеньки співає.

(Олена Ерато)

Снежинки

Сніжинки

Тоненькі сніжинки
На мене сідають,
Мене за ялинку,
Напевне, вважають.
Не знають сніжинки —
Смішинки тоненькі,
Що я — не ялинка,
А просто — Оленка!
(А. Костецький)

Снежинки

Зимова казка

Зима кружляє і сміється,
Вітерець за нею в'ється,
Сніг, мов хутро, розвіває,
Білі крила розправляє.
Вкриті килимом всі стежки,
Бурульки сяють, мов сережки,
І зима, як справжня птиця,
В білій казці – чарівниця.
(Олена Ерато)

Снежинки

Оксанка і мороз

Мороз малій Оксанці
Натер густі рум'янці —
Гадав: вона замерзне
Й додому утече.
А дівчинка гуляє,
Весь день у сніжки грає
Ще й весело сміється:
— Ого, мороз пече!
(П. Ребро)

Снежинки

Сніг вкриває всі шляхи,
Йому раді дітлахи,
Чується веселий сміх,
Ой, який пухнастий сніг!
Треба гору збудувати,
Покататися встигати,
Цілий день така турбота -
У малят кипить робота.
(Олена Ерато)

Снежинки

Морозець, морозець!

Морозець, морозець!
Не щипай за щічки.
Теплі валянки у нас,
Шубки й рукавички.
Морозець, морозець! —
Плещемо в долоні.
У дівчаток і хлоп’ят
Носики червоні.
(Грицько Бойко)

Снежинки

Сніговик

Сніговик Морквяний ніс
Вгору віника підніс
І питає: «Перехожі,
Чом на мене ви не схожі?
Я стою, а ви в бігах,
Ви у пальтах, у шапках…
Гей, скажіть, у вас носи,
Як у мене, - для краси?»
(О. Сенатович)

Снежинки

Снігова баба

Сніжну бабу ми ліпили,
На санчата посадили.
Повезем її гуляти,
А вона від нас – тікати.
Ми за нею скоком, скоком,
А вона все боком, боком,
За щось зачепилася,
З гірки покотилася.
(О. Пєнєгіна)

Снежинки

Подарунок

Сніговик для сніговички
Сплів із снігу рукавички.
Попросила сніговичка:
— Подаруй ще й черевички
Із бурульок крижаних,
Буду ковзати у них.
(М. Пономаренко)

Снежинки

Кожушок

Йшов сніжок на торжок
Продавати кожушок.
Кіт купив того кожуха,
Загорнувсь по самі вуха.
Як забіг у нім до хати,
Хутро стало розтавати.
Сів Воркотик за мішком
Та й умився кожушком.
(П. Воронько)

Снежинки

Гості грудня

Сиджу я біля підвіконня,
Коли дивлюся — у садку
На груші... яблука червоні
Висять на самому вершку.
Та от підкрався кіт-гульвіса,
На грушу глипнув, як сова, —
Червоні яблука знялися
І — полетіли! Ну й дива!
Взяв олівець я із пенала
І записав в календарі:
«Сьогодні вперше прилетіли
До нас у гості снігурі».
(А. Качан)

Снежинки

Сніжок

Снігу, білий сніжку!
Посипай доріжку!
Насип цілу гору
Біля цього двору!
Тут діти маленькі
Гуляти раденькі,
У них голосочки,
Як срібні дзвіночки.
(К. Перелісна)

Снежинки

Зимовий гриб

Дід Мороз по лісі йшов,
Під кушем гриба знайшов.
Брав за ніжку так і сяк —
Не подужає ніяк.
Окуляри дід надів,
Подививсь і аж присів:
— Та який же це грибок?
Це ж засніжений пеньок!

(В. Заєць)

Снежинки

Вранці біля хати

Вранці біля хати
Малесенькі сліди –
Зайчатко вухате
Приходило сюди.
Стояло біля хати,
Ступило на поріг –
Хотіло нам сказати,
Що випав перший сніг.
(Л. Куліш-Зіньків)