Міні-енциклопедія. Весняні квіти.
Вірші про весну для школярів
Дванадцять мiсяцiв. Тамара Маршалова
Дванадцять місяців. Олена Коваленко
Вірші про зиму для дітей 2-4 років
Вірші про Україну для дошкільнят
Вірші про дитячий садок для дітей 5-6 років
Колядки українською мовою для дітей 9-10 років
Легкі до сприйняття віршики-веснянки познайомлять дітлахів з чудовою порою пробудження всього живого – Весною!


Дитячі веснянки Тетяни Чорновіл рекомендовані для наймолодших читачів. Легкі до сприйняття віршики-веснянки познайомлять дітлахів у доступній формі з чудовою порою пробудження всього живого – Весною! Дитячі віршики дають змогу проводити час на дозвіллі цікаво та з користю.

Малюків весна гукнула,
Жменьку віршиків сипнула,
І в барвистому віночку
Закружляла у таночку. 

Писанки

Красна веснонька ішла, 
Барви писанкам несла! 
В барвах писанки світились, 
У дитячі сни котились! 
Щоб наснився на поріг 
Писанковий оберіг! 
 

Сірий, будь ласка! 

Вибіг зайчик на торжок, 
Щоб купити кожушок! 
Мовив: – Гляньте, білий мій 
Став за зиму вже брудний! 
А сіренький є у Вас? 
Все, беру, бо в самий раз! 
 

 

Весняні берізки

Білі сукенки берізки 
Вбрали в сонячні мережки, 
У тонкі грайливі кіски 
Запашні вплели сережки. 
А сороки стрекотіли, 
Теж сережок захотіли. 
 

Весняна квіточка

Я тендітний первоцвіт, 
З-під снігів вам шлю привіт, 
Ніжну весноньку-красу 
На пелюстках принесу. 
 

Додому

Гуси з вирію летіли, 
Одна одній ґелґотіли: 
– Наша річка недалечко, 
Скоро змостимо гніздечка. 
 

Проспав

Якось сонячної днини 
Жук озвався із шпарини: 
– Цілу зиму спав! Ой лихо! 
Не побачив знову снігу.
 

Пухнасті ласунці

Котики пухнасті зранку 
В нас поїли всю сметанку, 
А тоді пішли до річки, 
Причепились до вербички. 
 

Як сонечка

Розгубились між травички 
У весняні дні пригожі, 
Зростом може й невеличкі, 
Та на сонечко так схожі. 
В нас пухнасті жовті шапки, 
А звемося ми – кульбабки. 
 

Сонний ліс

Час у нірці прибирати, 
А борсук уклався спати. 
Між ялин на сонній глиці 
Сплять ворона й три синиці. 
Бачить сни ведмідь в малині, 
Жук сопе на бадилині… 
Люлі! Що ж то за дива? 
В лісі квітне сон-трава 
 

Мокрі ніжки
 
Горобчик цвірінчав: – Чив-Чив! 
В калюжі ніжки промочив! 
Ворона налякала: – Кар-р-р! 
Ангіну схопиш, чи катар! 
Втішали гуси: – Га-Га-Га! 
Одна вже висохла нога! 
 

Від зайчика

У віях заплутався сонячний зайчик 
Ще й очі примружив, веселий стрибайчик. 
Дарунки лишив він мені невеличкі: 
По жменьці веснянок на носик і щічки.


 
Автор Тетяна Чорновіл  
 
При копіюванні матеріалу прохання вказувати автора і джерело. 
Зв’язатися з автором можна за адресою: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.