Дитячі вірші про тварин і птахів зимою
.jpg)
Про зайчика
- Зайчик, зайчик,
Де гуляв?
Чом ти шубку поміняв?
- Бо зима уже на носі,
Білий сніг вже на порозі.
В сірій шубці поскачу -
від лисички утечу.
В сірій - справа вже не та:
Швидко з'їсть мене вона.
Ворона
Плиг Ворона-чепурушка,
а замерзла вже калюжка.
Ні води тобі напитись,
ні на себе подивитись.
А ворона ж так не може,
Їй без дзеркальця негоже.
"Скоро буде Новий рік.
Може, купить чоловік?"
Ведмежатко
Гарно спиться при морозі!
Спить ведмедиця в барлозі.
Ведмежатко ж, той - ніяк
Хоче знати що та як.
Дуже хоче мама спати,
А синочка не загнати.
Обіця геть усе:
Батько меду принесе,
І горіхів, і малини,
Будуть навіть мандарини...
- Спи! Терпець вже через край!
- Мамо, казку прочитай.
Бідний зайчик
По дорозі зайчик скаче,
Сніг глибокий, зайчик плаче,
Змерз він дуже, і тремтить,
І не знає, що робить.
Де спочити, де присісти?
Щось поїсти.
Треба швидше у лісочок,
Де стоїть старий пеньочок.
Сніг лапками розгрібати
І корінці там шукати.
Аби кори трохи згризти....
Ой, як хоче зайчик їсти!
(Катерина Перелісна)
Гостює в нас зима
Летять, летять сніжинки
На поле, ліс і сад,
Веселий свій таночок
Танцює снігопад.
Надворі – лютий холод,
Тепла давно нема.
Заліз в копичку зайчик
І солодко дріма.
Мете хвостом лисичка
Сніжок біля сосни.
В барлозі спить ведмедик,
Солодкі бачить сни.
(В.Кленц)
В лісі
Метелиця-хурделиця
Замела лісок.
Як біла ковдра, стелиться
Під соснами сніжок.
Стрибають прудко білочки
По соснах угорі.
Напудрились на гілочках
Поважні снігурі.
Зайчата стали білими, —
Ну зовсім наче сніг! —
Щоб в лісі не зуміли ми
Відшукувати їх.
(Наталя Забіла)
Білочка
Ми бачили у парку
Руду маленьку білочку,
Вона до нас стрибала
З гілочки на гілочку.
Кумедна та допитлива,
Запаслива вона
Прибігла за горішками,
Бо скоро вже зима.
У кожушку пухнастому
Кружляє між дерев
У схованки надійні
Горішки віднесе.
І не боїться холоду
Суворої зими
Руда, пухнаста білочка,
Яку так любим ми!
(Кулагіна Наталя)
Годівниця
Годівницю для пташок
Майстрували ми завзято,
Об’єдналися в гурток
Я, дідусь і тато!
Завітайте до нас в гості
Пташки-невелички:
Снігурі, горобчики,
Синички-сестрички.
Кожен їжу тут знайде
До душі, за смаком,
Горобці – насіння, хліб,
А синички – сало!
Холод лютий на дворі,
А у пташок свято:
Їм зробили годівничку,
Можна зимувати!
(Кулагіна Наталя)
Зайчикові вуха
Сіє, віє, завіва
Снігом завірюха,
А у зайчика, хоч плач,
Змерзли дуже вуха.
Він і валянки узув,
І вдягнув кожухка,
А з-під шапки, ну хоч плач,
Виглядають вуха.
-І чого ти зажуривсь?-
Цокотять синички. -
Ти б собі вдягнув на вуха
Теплі рукавички!
(В.Каменчук)
Мороз
Такий мороз на річку сів,
що та аж заіскрилась,
і вже не видно окунів
крізь паморозь на кризі.
Гасають по лісах зайці,
щоб трішки обігрітись
Тремтять на вітрі горобці,
кошлаті та сердиті.
І лиш веселі снігурі,
яким вже тепло навіть,
мов дивні вогники,
згори у синій сніг пірнають.
(Анатолій Костецький)
ДОБРИ-РИБО-РАНОЧОК
Потягнувся кіт спросоння
І заліз на підвіконня.
Дряпа кігтиком вікно —
Перемерзло щось воно!
Срібні риби пропливають
В біле озеро пірнають.
Ляп-ляп ляп! Дряп-дряп!
Аж ось, Наче сонце
За вікном – мала криничка,
Звідти дивиться синичка,
Ніби рибка золота
Для веселого кота
За розчищеним вікном.
Час прощатися зі сном!
(Богдан Бойко)
Йди до мене, заєчку,
Дам тобі куфаєчку,
І штанці, і рукавиці.
Не гуляй по сніговиці.
Он лисиця скоком-боком
Подалася через поле.
Он вовчище хижим оком
Озирає гори й доли.
Хочу я, щоб не попався
Ти лисиці й вовку в зуби.
Настрибався, наблукався —
З'їж морквину, любий!
(Василь Діденко)
Читайте также:
Опросы
Полезные ссылки