Нас уже:
1
8
1
2
6

Вход


Вы можете восстановить пароль либо зарегистрироваться если еще не проходили регистрацию.
Или ввойдите через
 

Вірші про писанки для дітей 7-8 років

 Вірші про писанки
 
Про писанки

Ми сьогодні рано встали,

Різні фарби готували:
Із цибулі, із кори,
З ягід, квітів і трави.
                       
У курей рябеньких
Яєчка біленькі
Обережно збирали,
Повні кошики набрали.
                       
Чисто в хаті прибирали,
Рушниками прикрашали,
Умивалися на ґанку,
Одягали вишиванку.
                       
Що це, що за метушня?
Вся зібралася рідня:
Дід, бабуся, мама, тато -
Писаночки малювати.
                       
Всі беремося до діла:
Ось червона, щоб раділи,
Щоб росли як із води -
Синю фарбу набери.
                       
Жовта фарба на врожай,
А зелена-то життя.
Буду писанку котити,
Щастя-долю ворожити
                       
Вийди-вийди сонечко
На дідове полечко
Травонько-муравонько, зеленись,
Золотому сонечку поклонись.
                       
Лийся-лийся дощику,
З чарівного горщику.
Розцвітайте, ружі-маки,
Щоби щастя-долю мати.
 
(Яна Яковенко)

 Вірші про писанки

 
  Великодні писанки
 
Що за дивнії яєчка
Наша курочка знесла!
Намальоване гніздечко
Ще й пташиночка мала,
Навкруги – барвисті квіти,
Жовті, сині гілочки....
 
Чи здогадуєтесь, діти,
Що це? Певно – писанки!
 
Їх не курочка знесла,
Їх матуся принесла,
Ми гуртом розмалювали
Для святкового стола:
Сяють наші писанки,
Як весняні квіточки!
 
(Леонід Полтава)
 
Вірші про писанки

Писанки

Ввечері матуся нас чарує –
Писанки на виставку малює.
Віск черпає
Писачком із блюдця,
Її очі лагідно сміються.
Її очі
Світяться у ласці.
Квітоньки на писанці
Зірчасті,
А на другій – 
Півники та бджоли,
Ми таких не бачили ніколи.
А на третій
Олені і сарни,
На четвертій – 
Рушничок прегарний...
Дивиться
І тішиться матуся:
Я у неї малювати вчуся.
 
(Степан Жупанин)

Вірші про писанки
 
Писанка
 
Гарна писанка у мене,
Мабуть, кращої нема.
Мама тільки помагала,
Малювала ж я сама.
 
Змалювала дрібно квіти,
Вісім хрестиків малих,
І дрібнюсінько ялинку,
Й поясочок поміж них.
 
Хоч не зразу змалювала,–
Зіпсувала п’ять яєць,–
Та як шосте закінчила,
Тато мовив: «Молодець!»
 
Я ту писанку для себе,
Для зразочка залишу,
А для мами і тата
Дві ще кращі напишу.
 
(Катерина Перелісна)

Вірші про писанки
 
Маринчина писанка
 
Як весні раділа 
Кожна людська хата, —
До людей зближались 
Великодні свята.
Готувались люди –
І дорослі, й діти: 
Як же то найкраще
Їх собі зустріти.
У Маринки мама –
Як усе до свята –
Вміє дуже гарно 
Писанки писати.
І Маринка маму 
Дуже попросила, 
Щоб її писати 
Писанку навчила.
Сіли мама й доня 
Писанку писати. 
І матуся доні 
Стала повідати,
Що іде Великдень, 
Зовсім недалечко, 
І чому виходить 
Писанка з яєчка.
А на ній всі знаки 
Дихають віками, 
Їх передавали 
Дітям їхні мами.
Ось уже й Великдень 
Зовсім недалечко. 
У Маринки писанка 
Вийшла із яєчка.
 
(Світлана Кузьменко)

Вірші про писанки
 
Великдень
 
Котилася писаночка
Згори на долину,
Прикотилась простісінько
До нас у гостину.
А за нею йде Великдень,
Несе білу паску,
Дзвонить в дзвони, розсипає
Радощі і ласку.
А на кінці гагілочки
Хороводом в`ються,
Пісеньками видзвонюють,
Гомонять, сміються.
Відчиняймо воротонька,
Гостоньки вітаймо,
"Христос воскрес!" - разом з ними
Усі заспіваймо.
 
(Роман Завадович)

Вірші про писанки
  
Великодня гра
 
Стали діти у кільце.
В кожного в руках яйце.
Марті випало на славу
Розпочати цю забаву,
Дуже милу, престару
Великодню гру.
Ходить дівчина кільцем
І постукує яйцем...
Що не стукне – трісь і трісь, –
Яйця тріскають чиїсь...
Мартине – ціле, тверде, –
Марта рада далі йде...
Стук-стук-стук...
І раптом – хрусь!
Гру продовжує Петрусь.
Стукнув всього
Разів три
І так само вийшов з гри.
За Петром пішов Максим,
Декілька дівчат за ним...
В Олі писанка ціла,
Оля в грі перемогла!
А тепер, відомо всім,
Всі за стіл до Олі в дім
Їсти яйця, все що є...
Просить цей, що виграє.
 
(М.Хоросницька)
 
Вірші про писанки 

Одарочка малює
 
Ой малює Одарочка
Писанки червоні, 
І біжать до неї взори:
Півні, зорі, коні.
Кожне просить на писанці             
Його написати,
Кожне хоче звеличати
Господнєє Свято.    
Кожне каже: — На писанці
Я вже не віднині!
Мене здавна так писали
Та ще в Україні!
Подумала Одарочка,
Сіла за роботу.
Вже всі взори на писанці
В Велику Суботу!
 
(Л. Храплива)

Вірші про писанки
 
Писанка
 
Я писанка-красуня,
Вся в рисках і квітках.
Красу митців несу я,
Їх славлячи в віках.
Щоби моїм убранством 
Втішалися малі,
Мене кладуть на свято
На пишному столі.
Без мене наше свято
Не буде тим, чим є,
Бо писанка багато
Всім радості дає.