Нас уже:
1
8
1
0
0

Вхід


Вы можете восстановить пароль либо зарегистрироваться если еще не проходили регистрацию.
Або увійдіть через
 

Вірші про зиму для дітей 7-8 років


 Зима 

Гостює в нас зима 

Летять, летять сніжинки
На поле, ліс і сад,
Веселий свій таночок
Танцює снігопад.
Надворі – лютий холод,
Тепла давно нема.
Заліз в копичку зайчик
І солодко дріма.
Мете хвостом лисичка
Сніжок біля сосни.
В барлозі спить ведмедик,
Солодкі бачить сни. 
 
(В. Кленц)

Снежинки

Сніг іде 

Тихо, тихо сніг іде, 
Білий сніг, лапатий, 
Ми у двір скоріш підем, 
Візьмемо лопати. 
Ми прокинем зранку 
Стежку біля ганку, 
Вийде мама з хати 
І почне питати: 
- Хто ж це так доріжку 
Вміє прокидати? 
 
(М.Познанська)

Снежинки

Біле-біле все навколо, 
Ясне й чисте, як ніколи! 
Мов пухнаста ковдра, ліг 
Скрізь на землю білий сніг. 
З неба падають сніжинки 
На дерева, на будинки, 
На майдани, на садки, 
На ялинки, на дубки. 
Завірюха аж гасає 
Заміта поля, стоги. 
Над річками, над струмками 
Сніг — по самі береги! 

Снежинки

Білі слони

Із холодних країв,
з далини,
поприходили білі слони.
 
Он під вікнами стали, вухаті,
аж стемніло трішечки в хаті.
 
Будуть з нами вони до весни —
білі-білі замети-слони.
 
А весна засміється в гаю —
підуть знову на північ свою.
 
(Віктор Терен)

Снежинки

Дідів портрет

Ми ліпили сніжну бабу, 
Доки вечір наступив.
А вночі якийсь незграба
Шапку й вуса приліпив.
Підійшов Омелько-дід
Усміхнувся: «Все як слід.
Шапка, вуса й борода, 
Ще й чуприна вигляда.
Гей, хто в хаті, гляньте йдіте, 
Мій портрет зробили діти!»
Вмить зібрався цілий рід:
«Справді, з баби вийшов дід!»
 
(П.Воронько)

Снежинки

Веселий сніг 

Падав сніг,
Падав сніг –
Для усіх, усіх, усіх,
І дорослих і малих,
І вселих і сумних.
Всім, хто гордо носа ніс,
Він тихцем сідав на ніс.
А роззяв, як на сміх,
Залетів до рота сніг.
Вереді за комір вліз
І довів його до сліз.
А веселі грали в сніжки –
Сніг сідав їм на усмішки
І сміявся з усіма:
- Ой, зима, зима, зима!
 
(Оксана Санатович)

Снежинки

Із сніжком ми дружимо 
Там, де поле, там, де луг,
Ходить завірюха,
Сипле сніг із рукавів
І морозить вуха.
Щоки полум”ям горять,
Та біжать малята,
Щоб везти із гірки сміх
На своїх санчатах.
Ти, вітриську, зупинись,
Йди із нами гратись,
На санчатах цілий день
Будемо кататись.
 
(В.Кленц)

Снежинки

Зима 

Дорога біла стелеться,
І краю їй нема.
Сніжок мете. Метелиця.
Прийшла до нас зима.
Льодком тоненьким скована,
Спинилася ріка.
Повита тихим сном вона,
Весняних днів чека.
І ліс дріма. Безлистною
Верхівкою поник.
Над ним пісні висвистує
Лиш вітер-сніговик.
 
(В.Бичко)

Снежинки

Гра у сніжки

На галяві край доріжки 
Полетіли влучні сніжки, 
І почався білий бій, 
Закрутився у сувій. 
Закрутився, покотився, 
Під горою зупинився. 
Зверху сніг 
І знизу сніг, 
І ніхто узнать не міг, 
Де чиї стирчали ніжки. 
Ой, весела гра у сніжки!
 
(Платон Воронько)

Снежинки

Зайчикові вуха

Сіє, віє, завіва 
Снігом завірюха, 
А у зайчика, хоч плач. 
Дуже змерзли вуха.
 
Він і валянки узув,
І вдягнув кожуха,
А з-під шапки, ну, хоч плач.
Виглядають вуха.
 
— І чого ти зажуривсь? — 
Цокотять синички.
— Ти б собі вдягнув на вуха 
Теплі рукавички!
 
(В. Каменчук)

Снежинки

Снігова баба

Що за гамір?
Що за гра?
Ліпить бабу
Дітвора!
Ой же баба
Снігова,
Біла в баби
Голова.
Ой, у баби
Горб на спині
І ломака
Он яка!
Ніс у баби
З картоплини,
Рот у баби
З буряка.
 
(Марійка Підгірянка)

Снежинки

Завірюха

Розгулялась завірюха –
Виє, стогне і свистить. 
Затуля Оксанка вуха 
І від страху аж тремтить. 
- Ти не бійся, - каже тато. – 
Завірюха не страшна. 
Це ж бо лижам і санчатам 
Намітає сніг вона. 
Кучугури встануть вранці 
Будуть гірки дітворі... 
Скинуть ягоди Оксанці 
Із калини снігурі.
 
(О. Винокуров)

Снежинки

Сніг іде

Тихо, тихо сніг іде, 
Білий сніг, лапатий: 
Ми у двір скоріш підем, 
Візьмемо лопати. 
Ми прокинем зранку 
Стежку біля ґанку,
 
Вийде мама з хати 
І почне питати: 
— Хто ж це так доріжку 
Вміє прокидати?
 
(М. Познанська)

Снежинки

Бідний зайчик

По дорозі зайчик скаче, 
Сніг глибокий, зайчик плаче, 
Змерз він дуже, і тремтить, 
І не знає, що робить. 
Де спочити, де присісти? 
Щось поїсти. 
Треба швидше у лісочок, 
Де стоїть старий пеньочок. 
Сніг лапками розгрібати 
І корінці там шукати. 
Аби кори трохи згризти.... 
Ой, як хоче зайчик їсти!
 
(Катерина Перелісна)

Снежинки

Для потішечки

Попід вікнами Мороз 
Ходить-щулиться, 
То загляне у садок, 
То на вулицю: 
- Де ж це дітоньки малі 
оховалися, 
Та невже ж вони мене 
Ізлякалися? 
Я ж їм шкоди не зроблю 
Анітрішечки, 
Тільки носика вщіпну 
Для потішечки!
 
(Катерина Перелісна)


Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі. Ви можете зареєструватись, увійти на сайт вгорі, або увійти за допомогою соціальних мереж:

Войти через loginza

Коментарі

До даної статті поки немає коментарів. Станьте першим!