Як допомогти дитині обрати майбутню професію
Як розповісти дитині про тварин
Як допомогти дитині побороти страх темряви
Користь детективів для дітей
20 новорічних та різдвяних книжок 2022 року
Як видалити чужорідне тіло з ока дитини
Овечки з фетру для пальчикового театру
Основні принципи методики раннього розвитку Глена Домана
Нездорова прив’язаність дитини заважає налагодити довіру у відносинах між батьками і дітьми, робить їх несамостійними та егоїстичними.

Чрезмерная привязанность ребенка

Батьки радіють, коли бачать щиру любов із боку своїх дітей. Але буває й так, що за здоровою прив’язаністю дитини до мами і тата ховається спотворене і хворобливе почуття. Інколи діти не терплять, коли їх покидають навіть на хвилину і не розуміють, що батьки − це люди зі своїми правами, інтересами і почуттями.   

Зверніть увагу на поведінку свого малюка: він щиро цікавиться, чим живуть його рідні, готовий співпереживати або втішати їх, чи налаштований егоїстично і зосереджений виключно навколо своїх проблем.

 

Капризный ребенок

Ознаки нездорової прив'язаності

1. Дитина перестала робити що-небудь самостійно, щоразу перекладає на батьків свої обов'язки. 

2. Малюк постійно вимагає присутності мами чи тата поруч із собою, не відчуває потреби побути на самоті і знайти собі заняття до душі.

3. Спілкування з дитиною стає виснажливим і вимагає значних емоційних витрат у батьків. Вони мимоволі починають віддалятися від дитини, що викликає у малюка ще більше прагнення бути в центрі уваги. Що сильніше дитина «чіпляється» за спідницю матері, то більше вона прагне до особистого простору і всіляко відстоює права на особисту свободу.

Привязанность к родителям

Як подолати нездорову прив’язаність дитини

1. Не обмежуйте спілкування дитини у колі сім'ї: малюк повинен спілкуватися зі своїми однолітками, бабусями і дідусями, а не тільки з батьками.   

2. Привчайте дитину допомагати іншим, вітатися з сусідами, ввічливо розмовляти зі старшими.

3. Залишаючи малюка з нянею або кимось із родичів, скажіть, що йдете не назавжди і скоро повернетесь. Якщо ви скажете точний час свого приходу, але запізнитеся, малюку буде важко вас очікувати. У такому випадку краще говорити приблизний час свого повернення. 

4. Якщо малюк щойно почав ходити в дитячий садок і боїться залишатися в незнайомій компанії, постарайтеся зрозуміти його страх. Обійміть його і переконайте, що вихователька хороша і не завдасть йому шкоди. Розкажіть дитині, чим вона займатиметься в садочку, доки ви не прийдете: грати з іншими дітьми, їсти, гуляти на свіжому повітрі у дворі.

5. Дуже важливо обговорювати з дитиною спільні плани на майбутнє, щоб дати зрозуміти, що ви теж хочете з ним проводити час і приділяти увагу. Наприклад, пообіцяйте купити великий диван замість маленького ліжечка, коли вона виросте, або навчити грати в шахи чи пекти торт. 

6. Вмійте наполягати на своєму, але при цьому не сперечайтеся з дитиною. Поясніть, що ви не можете весь час бути поряд, тому що у вас є особистий час і обов'язки.  

7. У разі болючої прив’язаності дитини обов'язково зверніться до дитячого психолога, який допоможе подолати тривожність, вдавшись до арт-терапії та казкотерапії. За допомогою творчості і казок малюк в алегоричній формі буде переживати власну історію, замінюючи сумний кінець хепі-ендом.

Дитяча прив’язаність небезпечна так само, як і будь-яка інша паталогічна залежність. Більше того, іноді така тривожність може не пройти з роками, а тільки посилитися.   

Нездорова прив’язаність дитини заважає налагодити довіру у відносинах між батьками і дітьми, робить їх несамостійними та егоїстичними. Діти дуже бояться того, що їх відштовхнуть, тому частіше говоріть навіть примхливому і неслухняному малюкові, як сильно ви його любите.