Церква, крім Великодня, має 12 найбільших свят. Їх називають дванадесятими й найголовніший серед них – Різдво. Святкують його до Водохреща. Тобто від 7 до 17 січня. Цей період називається Святками. На Різдво чекають і дорослі, і діти. Воно приносить багато радості, веселощів, солодощів. У будинку панує почуття затишку та спокою, а серце зігріває надія, що майбутнє обов'язково буде світлим.
На Різдво заведено згадувати велику подію: цього дня в маленькому місті Віфлеєм народився Син Божий — Ісус Христос. Він у печерці, куди пастухи заганяли на ніч худобу. Немовля поклали в ясла - годівницю для худоби. Першими Богові, що втілився, вклонилися пастухи. Також вклонитися Спасителеві прийшли волхви. Вони передбачали народження Месії й, коли побачили на небі зірку-дороговказ, відправилися за нею. Ця зірка у християнській історії називається Вифлеємською. Немовляті мудреці принесли в дар золото, ладан і смирну. Ці подарунки, які дістали назву «Дари волхвів».
Вже багато десятиліть Різдво відзначається 7 січня. У такий день заведено читати молитву за здоров'я рідних, відвідувати храми та приділяти увагу духовному розвитку.
Оскільки Різдво Христове, насамперед релігійне свято, цього дня заведено просити про милість, поблажливість та прихильність. По можливості парафіяни можуть відвідати літургію, запалити свічку біля ікони та помолитися за здоров'я близьких. Прийшовши з ранкової служби свічку, необхідно запалити та в будинку, встановивши перед іконостасом. Тільки після молитви заведено сідати за святковий стіл, виходити з посту.
У святковий вечір вся сім'я збирається за великим столом та обмінюється подарунками. Колір цього свята білий, тому стіл потрібно накрити білосніжною скатертиною, підібрати тон серветки й посуд. Як Різдво Христове зустрінеш, так проведеш цілий рік. Саме ця традиція змушує святкувати свято в дружному, сімейному колі з багатим столом. Свято не обходиться без свіжого, домашнього хліба та особливих пиріжків. На столі має бути не менше 12 страв. Раніше цей список включав: кутя; компот із сухофруктів або узвар; заливна риба; гречана або пшоняна каша; пампушки або млинці; пироги; вареники; обсмажена риба; борщ; капусняк; відварний горох; голубці. Зараз такі страви на стіл ставить рідкісна господиня, але кутя залишається неодмінним атрибутом свята.
Попри громадську думку, церква не накладає заборон на працю у святкові дні. Дозволена і кропітка робота, пов'язана з в'язанням, плетінням, шиттям та вишиванням, якщо її розглядати не як розвагу.
Головне дійство свята – колядування. Колядувати можуть усі – і дорослі, і діти. Раніше міста мало нагадували нинішні мегаполіси, тому люди ходили від дому до будинку і славили Христа, що народився. Тих, хто приніс радісну звістку до будинку, заведено обдаровувати – солодощі, фрукти, гроші – хто чим може.
У Різдвяні дні заведено ходити один до одного в гості та обмінюватись подарунками. Дуже корисно і вірно з християнської точки зору відвідувати хворих та нужденних. Особливо на це свято чекають діти. Якщо у вас є можливість, подаруйте радість дитині з притулку чи хворому хлопчику або дівчинці. Знедолених людей не так мало в наш час – варто лише захотіти створити їм добро.
Період із Різдва до Водохреща вважається загадковим, у цей час заведено ворожити, але православна церква дивиться на це із невдоволенням. У Святий день дозволені походи магазинами, ринками. Вважається, що великі покупки допоможуть придбати грошовий добробут та достаток наступного року.
Головна заборона покладається на конфліктні ситуації, сварки. Не можна вживати лайливі висловлювання. Негативні думки цього дня можуть стати життєвою установкою та зумовлять програму невдач наступного року. У Велике свято не рекомендують одягати темний одяг, що символізує жалобу, тому краще вибрати вбрання світлих тонів. Під забороною пишні та галасливі гуляння, що супроводжуються веселими танцями та розпиванням міцного алкоголю. Ті, хто постить, можна сісти за святковий стіл тільки після першої зірки. Не рекомендується поминати померлих цього дня і відвідувати цвинтарі – це можна зробити 8 січня, церква відновлює молитви за упокій.
Прикмети
Не можна позичати гроші – той, хто зайняв, ризикує провести весь рік у грошових догах.
Під забороною лайка і скандали - негативна енергія забирає у предків шанс на порятунок душі.
Дивитись у майбутнє – для ворожіння є Святки, період із 8 по 18 січня.
Ясна погода на свято Різдва віщувала хороший урожай влітку та восени.
Якщо на Різдво була відлига, то це до поганого врожаю.
Снігова хуртовина на Різдво було знайоме до гарного врожаю пшениці та гарний знак для бджоляра.
Якщо на Різдво небо було зоряним, то рік буде врожайним на гриби та ягоди, а також очікувався у такий рік великий приплід худоби.
Ну а якщо свято Різдва було теплим, то чекали на холодну весну.
Якщо у цей день йшов сніг, то ще й хлопцями - це хороший урожай хліба.
А є ще одна прикмета, якій довіряють і зараз, тобто як проведеш Різдво, таким і буде рік. Тому Різдво завжди прагнули провести у коханні, мирі та добробуті, зі щедрим різдвяним столом.
Існує безліч традицій, заборон та рекомендацій, пов'язаних зі святкуванням православного Різдва Христового, але основна частина придумана людьми й не має відношення до церкви. Єдина рекомендація провести свято потрібно з вірою у світле майбутнє у серці, оточивши себе гармонією із близькими.
