Чому дитина ламає іграшки
Як помирити дітей, що посварилися
Як сформувати уявлення про стать у дитини
Стилі виховання дитини у сім’ї
Як відучити дитину брехати
Користь детективів для дітей
Вальдорфська педагогіка: філософія і принципи
Ранній розвиток дитини. Метод Марії Монтесорі
Іноді взаємодія дорослих з дитиною обмежується двома варіантами: або дитина робить щось сама, або дорослі роблять це за неї.

Дитячі ігри настільки цікаві та різноманітні, що іноді, купивши іграшку для свого маляти, у дорослих виникає бажання погратись самим. Можна було б і радіти з цього приводу, якби в деяких випадках не відбувалася підміна: батьки вважають, що допомагають дитині, а насправді, вони починають робити щось замість неї. 

Дорослих можна зрозуміти, адже в нашому дитинстві не всі діти мали красиві пазли, різноманітні радіокеровані моделі, барвисті дитячі конструктори. Уявіть собі ситуацію: тато з сином возяться з конструктором. Тато пропонує дитині зібрати конструкцію з кубиків, але при першій же невдачі малюк чує від тата: «Ти неправильно зробив, ось як треба» або бачить, як тато бере деталь, яку малюк старанно кріпив, але не зовсім правильно, і ставить її в «потрібне» місце.

У такому випадку, стикаючись із складнощами у дитини, дорослі роблять щось за неї, таким чином, показуючи, як зробити правильно. Це важливий етап у навчанні малюка якійсь справі. Адже діти багато чого вчаться, повторюючи за дорослими, тому такі приклади їм необхідні. Але ще раз підкреслю: це всього лише перший етап у навчанні, і мова тут може йти не тільки про конструювання, а про будь-який вид дитячої діяльності. Іноді ж взаємодія дорослих з дитиною обмежується двома варіантами: або дитина робить щось сама, або дорослі роблять це за неї.

Що робити, якщо такий спосіб навчання дитини нового стає для батьків єдиним? Часто ця ситуація призводить до дитячої невпевненості, яка виникає, коли малюк стикається з якимись труднощами. Адже у нього є досвід, що труднощі долає батько, а як же він сам? Отже, він сам не може, не вміє. Тоді батьки не вірять у його сили, якщо починають робити щось замість нього. Приблизно таке уявлення про себе може з’явитись у відповідь на негайну батьківську допомогу. Часто таким дітям важко стати самостійними, і не тільки у грі, а й у житті в цілому. Отже, якщо хочете навчити дитину якійсь справі, а не просто отримати миттєвий результат, хочете допомогти дитині стати самостійною, переходьте до наступного етапу.

Корисні поради батькам:

1. Коли починаєте допомагати дитині, переконайтеся у тому, що ваша допомога справді необхідна. Це легко визначити, коли малюк звертається до дорослих за допомогою, або видно, що він не справляється із завданням емоційно і нервує. Якщо ж малюк захоплений грою або заняттям, але думає довго і робить щось повільно, то це не є сигналом до того, що він потребує допомоги. Поставтеся з повагою і терпляче до того темпу, який комфортний для вашої дитини.

2. Намагайтеся спочатку допомогти порадами, а вже потім діями. Для наочності наведемо приклад з тим же конструктором: у дитини не виходить вставити одну деталь в іншу. Спочатку підкажіть: «Натисни ручкою сильніше» або «Подивися, чи є кубики такого ж кольору». Уявіть, що руки у вас у цей момент просто зайняті. Тільки після цього, якщо ще є необхідність, покажіть дитині самі, як впоратися з труднощами. При цьому буде добре, якщо свої дії ви супроводжуватимете словами, які їх описують.

3. Допомагайте дитині, ставте навідні запитання. Питання бувають закриті або відкриті. У закритому питанні вже є відповідь чи варіант відповіді. Наприклад: «Правда, ця деталь сюди підходить найкраще?». Відкриті питання вчать думати і дають їжу для роздумів. Приклад такого питання: «Як ти думаєш, який кубик сюди підходить краще?» Допомагаючи дитині, намагайтеся частіше використовувати відкриті питання, щоб вона могла трохи поміркувати.

Можливо, ці поради для вас є новими, незвичним і вам здається, що їх важко втілити у життя. Приготуйтеся до того, що спочатку доведеться якийсь час повчитися цього, постежити за собою. Але незабаром така допомога для вас стане звичною, а для дитини − корисною для гармонійного розвитку.