Як сформувати уявлення про стать у дитини
Саморобка: тварини з повітряних куль
Як обрати дитині зимовий комбінезон
Улюблена няня чи улюблена мама?
Як зустрічати Новий рік з дитиною
10 фраз, котрі не можна говорити дитині
Як організувати дитячий день народження на вищому рівні
Як перестати боятись віддавати дитину в садочок під час війни
Нездорова прив’язаність дитини заважає налагодити довіру у відносинах між батьками і дітьми, робить їх несамостійними та егоїстичними.

Чрезмерная привязанность ребенка

Батьки радіють, коли бачать щиру любов із боку своїх дітей. Але буває й так, що за здоровою прив’язаністю дитини до мами і тата ховається спотворене і хворобливе почуття. Інколи діти не терплять, коли їх покидають навіть на хвилину і не розуміють, що батьки − це люди зі своїми правами, інтересами і почуттями.   

Зверніть увагу на поведінку свого малюка: він щиро цікавиться, чим живуть його рідні, готовий співпереживати або втішати їх, чи налаштований егоїстично і зосереджений виключно навколо своїх проблем.

 

Капризный ребенок

Ознаки нездорової прив'язаності

1. Дитина перестала робити що-небудь самостійно, щоразу перекладає на батьків свої обов'язки. 

2. Малюк постійно вимагає присутності мами чи тата поруч із собою, не відчуває потреби побути на самоті і знайти собі заняття до душі.

3. Спілкування з дитиною стає виснажливим і вимагає значних емоційних витрат у батьків. Вони мимоволі починають віддалятися від дитини, що викликає у малюка ще більше прагнення бути в центрі уваги. Що сильніше дитина «чіпляється» за спідницю матері, то більше вона прагне до особистого простору і всіляко відстоює права на особисту свободу.

Привязанность к родителям

Як подолати нездорову прив’язаність дитини

1. Не обмежуйте спілкування дитини у колі сім'ї: малюк повинен спілкуватися зі своїми однолітками, бабусями і дідусями, а не тільки з батьками.   

2. Привчайте дитину допомагати іншим, вітатися з сусідами, ввічливо розмовляти зі старшими.

3. Залишаючи малюка з нянею або кимось із родичів, скажіть, що йдете не назавжди і скоро повернетесь. Якщо ви скажете точний час свого приходу, але запізнитеся, малюку буде важко вас очікувати. У такому випадку краще говорити приблизний час свого повернення. 

4. Якщо малюк щойно почав ходити в дитячий садок і боїться залишатися в незнайомій компанії, постарайтеся зрозуміти його страх. Обійміть його і переконайте, що вихователька хороша і не завдасть йому шкоди. Розкажіть дитині, чим вона займатиметься в садочку, доки ви не прийдете: грати з іншими дітьми, їсти, гуляти на свіжому повітрі у дворі.

5. Дуже важливо обговорювати з дитиною спільні плани на майбутнє, щоб дати зрозуміти, що ви теж хочете з ним проводити час і приділяти увагу. Наприклад, пообіцяйте купити великий диван замість маленького ліжечка, коли вона виросте, або навчити грати в шахи чи пекти торт. 

6. Вмійте наполягати на своєму, але при цьому не сперечайтеся з дитиною. Поясніть, що ви не можете весь час бути поряд, тому що у вас є особистий час і обов'язки.  

7. У разі болючої прив’язаності дитини обов'язково зверніться до дитячого психолога, який допоможе подолати тривожність, вдавшись до арт-терапії та казкотерапії. За допомогою творчості і казок малюк в алегоричній формі буде переживати власну історію, замінюючи сумний кінець хепі-ендом.

Дитяча прив’язаність небезпечна так само, як і будь-яка інша паталогічна залежність. Більше того, іноді така тривожність може не пройти з роками, а тільки посилитися.   

Нездорова прив’язаність дитини заважає налагодити довіру у відносинах між батьками і дітьми, робить їх несамостійними та егоїстичними. Діти дуже бояться того, що їх відштовхнуть, тому частіше говоріть навіть примхливому і неслухняному малюкові, як сильно ви його любите.